АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПЕРЕВЕДЕННЯ НА ПЕНСІЮ У ЗВ’ЯЗКУ З ВТРАТОЮ
ГОДУВАЛЬНИКА ЗГІДНО ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ДЕРЖАВНУ СЛУЖБУ»
Швченко Наталія Павлівна,
аспірант кафедри
публічного управління та адміністрування
Івано-Франківського
національного технічного університету нафти і газу
Згідно із статтею 4 Закону України «Про
загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України,
складається з Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне
соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне
забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення,
відмінні від загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та
недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного
забезпечення, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України (далі
– закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та
нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне
забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються:
види пенсійного забезпечення;
умови участі в пенсійній системі чи її рівнях;
пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право
на отримання пенсійних виплат;
джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення;
умови, норми та порядок пенсійного забезпечення;
організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного
забезпечення [4].
Відповідно до статті 5 Закону
України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», він
регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового
державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може
поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в
частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються:
принципи та структура системи загальнообов’язкового державного пенсійного
страхування;
коло осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному
страхуванню;
види пенсійних виплат;
умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат;
пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на
призначення пенсії за віком;
мінімальний розмір пенсії за віком;
порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов’язковим державним
пенсійним страхуванням;
порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи
пенсійного страхування;
організація та порядок здійснення управління в системі
загальнообов’язкового державного пенсійного страхування [4].
Згідно із статтею 1 зазначеного вище Закону пенсія – щомісячна пенсійна
виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного
страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого
цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її
сім'ї у випадках, визначених цим Законом [4].
Цією ж статтею врегульовано, що пенсіонер – особа, яка відповідно до цього
Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію
в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом [4].
Статтею 10 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне
страхування» визначено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії
(за віком, інвалідністю, у зв’язку з втратою годувальника), або за різними
Законами, що регулюють питання пенсійного забезпечення окремих категорій
громадян – науковців, держслужбовців, військовослужбовців, та інших,
призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
В усіх випадках з урахуванням вибору самої особи виплачується одна пенсія.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного,
повного і об’єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає
пенсію.
Подекуди виникають ситуації, коли пенсіонеру призначили пенсію, а через певний
строк, зваживши на нові обставини, вигіднішим стає звернутися за переведенням
на інший вид пенсії.
Відповідно до пункту 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов’язкове
державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на іншій провадиться
з дня подання заяви з усіма необхідними документами про страховий стаж,
заробітну плату (дохід) та інших документів, що містяться на час переведення у
пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного
фонду [4].
Аналіз наведених норм свідчить про те, що даною статтею регламентовано
порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на
інший.
Згідно із частиною 1 статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове
державне пенсійне страхування» пенсія у зв’язку з втратою годувальника
призначається непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні,
за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би
необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі
смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону,
а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії
чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського
протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за
євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від
тривалості страхового стажу [4].
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають
право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів
до існування.
Згідно із частиною 2 зазначеної вище статті непрацездатними членами сім'ї
вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами
або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Відповідно до частини 3 даної статті до членів сім'ї, які вважаються
такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи,
зазначені в частині 2 цієї статті, якщо вони:
1) були на повному утриманні померлого годувальника;
2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них
постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним
і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію,
мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв’язку з втратою годувальника [4].
Отже, у випадку, якщо на день смерті чоловіка, його дружина отримувала
пенсію за віком, тобто щомісячну пенсійну виплату в солідарній системі
загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, то звернення за іншим
видом пенсії, згідно із зазначеними вище нормами законодавства, повинно
розглядатися як переведення на інший вид пенсії, а не призначення іншого виду
пенсії.
Однак, згідно з пунктом 5 розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону України
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного
забезпечення» від 02.03.2015 р. № 213, з 01.06.2015 р. було скасовано норми
щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема,
відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. №
3723-ХІІ, а Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VІІІ,
який набув чинності з 01.05.2016 р. не передбачено призначення пенсії у зв’язку
з втратою годувальника.
Проте, у зазначеному вище випадку, особа звертається не за призначенням
пенсії у зв’язку з втратою годувальника за нормами Закону України «Про державну
службу», а подає заяву на переведення на пенсію у зв’язку з втратою
годувальника за нормами Закону України «Про державну службу».
З огляду на
викладене, у Пенсійного фонду України відсутні правові підстави відмовляти
непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника у переведенні з пенсії за
віком, обчисленої за нормами Закону України «Про
загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на пенсію у зв’язку з
втратою годувальника за нормами Закону України «Про державну службу».
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ
ЛІТЕРАТУРИ
1.
Конституція України : Закон України від 28 червня 1996 року
№ 254к/96-ВР [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/go/254к/96-вр.
2. Про державну службу : Закон України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII
[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3723-12.
3. Про державну службу : Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII [Електронний ресурс]. – Режим
доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/889-19.
4.
Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування
: Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV [Електронний ресурс]. – Режим
доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15.
Немає коментарів:
Дописати коментар